Get Adobe Flash player

Александров А.П. - відомий фізик, академік

  

Александров Анатолій Петрович - відомий фізик, академік АН СРСР, Президент АН СРСР, тричі Герой Соціалістичної Праці, директор Інституту фізичних проблем АН СРСР, директор Інституту атомної енергії ім. І.Курчатова, уродженець м.Таращі Київської області.

Александров А.П. народився 13 лютого 1903 року  в м.Таращі Київської області в сімї надвірного радника П.Александрова, члена колегії адвокатів.

Відомий радянський фізик, академік Академії наук СРСР (з 1953 р.), президент АН СРСР (1975-1986), тричі Герой Соціалістичної Праці (1954, 1960, 1973). Член КПРС з 1962 року.

До 1930 року А.Александров жив, вчився і працював у Києві, а також у колонії Марянівка Білецької сільради, де він був учителем початкової школи, а також завучем. Потім став викладачем 79-ї трудової школи м.Києва. Викладав фізику і хімію в старших класах. Також працював у Київському Ренгенівському інституті, де почав свої перші наукові дослідження. Восени  1930 року Александров після закінчення Київського університету  переїхав у Ленінград і почав працював  у фізико-технічному інституті АН СРСР.  Так почалося його життя з наукою. У 1946-1955 роках – директор Інституту фізичних проблем АН СРСР; з 1960 по 1989 роки  директор Інституту атомної енеогії ім. І.Курчатова. Працював в галузі ядерної фізики, фізики твердого тіла, фізики полімерів.

Основні наукові праці Александрова стосуються вивчення електричних  властивостей діелектриків. Теорії електричної та механічної релаксації у високополімерних матеріалах, теорії еластичності полімерів. В роки Великої Вітчизняної війни Александров керував роботами з проблем захисту кораблів від магнітних мін. Виконував складні фізичні дослідження, необхідні для дальшого розвитку атомної техніки.

В інституті атомної енергії спільно з І.Курчатовим Александров  організував біологічний відділ, який став одним  з центрів молекулярної біології в СРСР.

Нагороджений 7 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції та іншими орденами і медалями. Державна премія СРСР 1942, 1949, 1951 років, Ленінська премія 1959 рік.

Нагороджений Золотою медаллю ім.Ломоносова АН СРСР (1978 рік).  Під його керівництвом створено водо-водяні реактори, графітові реактори чорнобильського типу для атомних станцій та підводних човнів. Створив школу фізиків-ядерників.

Помер 3 лютого 1994 року. Похований в Москві.

                                   Література:

Анатолий Петрович Александров. – В кн.: Успехи физических наук. Т.109., вып.2.- М.: Мысль, 1973.- с.119-121.

Александров Анатолий Петрович. – В кн.: УРЕ. Т.1.- К.: Голов.ред. УРЕ, 1977.- с.130.

Александров Анатолий Петрович. – В кн.: Храмов Ю. Физики: Биографический справочник.- М.: Наука, 1983.-с.8-9.

Кнорре Е. Идеи и свершения [А.П.Александрова] //Наука в СССР.- 1983.- №2.- с.5

Беляев С.  Анатолий Петрович Александров // УФН.- 1983.- Т.241.- Вып.2; - с.69-71.

Александров Анатолий Петрович. – В кн.: Коколин И. Рассказы о физике и физиках.-  М.: Наука, 1986.-с.91-93.

Анатолий Петрович Александров. – В кн.: УРЕС. Т.1.- К.: УРЕ, 1986.- с.49.

Анатолий Петрович Александров. – В кн.: Советский  энциклопедический словарь.- М.: Сов.энцикл., 1984.- с.38.

А.П.Александров.- В кн.: Енциклопедія сучасної України. Т.1.- К.: КБ „Енц.сучас. України”,  2001.-с.354.

 Спогади А.Александрова (друкований матеріал).

                                  Про А.П.Александрова

Сигалов А. „Чорнобиль приголомшив мене”: [бесіда з академіком Анатолієм

Александровим] / А.Сигалов // Літ.Україна.- 2003.- 24 квіт.

Сорока М. Зірки і терни академіка Александрова /М. Сорока // Уряд.кур’єр.- 2003.- 15 берез.

Влад С. Цивільний контр-адмірал: [А.Александров] / С.Влад // Голос України.-2003.- 21 лют.

Учений, громадський діяч, організатор науки  [А.Александров] // Таращан. край.- 2003.- 14 лют.

Slideshow CK

Костел
This slideshow uses the JQuery script from Pixedelic
This is a Video slide
joomla
<< < жовтня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31